Схема розділу

    •  
      Діти повірять тому, що ви будете казати про них і стануть цим. Або доводитимуть, що вони цим не є. Батьки мають владу, яка часто не усвідомлена ними: владу бути ключовими умовами, в яких діти надовго формують враження як про світ, так і про себе.

       
      Перш ніж ми дорослішаємо, і це не про вік, ми віримо у свої сильні та слабкі сторони, про які дізнались від значимих людей, особливо від батьків. Це безпосередньо впливає на наше життя. Тож краще розуміти, що саме лунає в родині, коли в ролі батьків — ми самі.

      З допомогою іншої людини ми можемо створити чіткий и стійкий образ себе, зрозуміти - «ким я є». Якщо ми чули про свої обдарування, таланти, — цей внутрішній голос буде продовжувати лунати і може стати  опорами в моменти, коли ми їх потребуємо.

      Важливо не скупитися говорити дітям, що їм вдається добре, коли ви це бачите. Це не просто похвала, яка дає енергію, це також інформація для них з точки зору дорослих - що саме в них виходить від природи найкраще.

        

       

      Другою важливою стороною медалі є вміти, хотіти і могти говорити про слабкості. Про те, що не є талантами, про те, що не дається легко, а, можливо, дається дуже важко і створює складності для дитини в її житті. Говорити про слабкості дітей буває найважче тим батькам, що не витримують своїх власних.
      Зріле батьківство точно полягає в тому, щоб мʼяко, спокійно і безпечно показати дитині зони слабкостей, допомогти їх побачити, дати час навчитися бути з ними. Жорстко карати, з того, що я бачила, не дає результатів, яких батьки очікують і описують як бажане.

       
      Таланти і слабкості, як вдох і видих, як напруження і відновлення, природньо наші, здорові і потрібні. У кожного в своїй комбінації. Ми можемо розвивати їх, підсилювати, послаблювати, гармонізувати. Всі ці корисні процеси починаються з усвідомлення, яке напряму залежить від того, що ми знаєм про себе. 

       
      Коли ми батьки, наші слова і є ключовими умовами, в яких сформується знання дітей про себе.